Банер

автоцивілкаОстерігайтесь шахраїв!

Увага! Власники автомобілів, чи знаєте ви, що багато полісів “автоцивілки”, придбаних у сумнівних продавців або навіть у страхових компаніях, недійсні?

Не зволікайте, перевірте чинність свого полісу ОСАЦВ на сайті МТСБУ просто зараз!

Протягом двох років багато страховиків можуть втратити платоспроможність

Українські страхові компанії (СК) почали збільшувати вартість полісів обов'язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСАЦВ), і знижують розмір комісійної винагороди агентів.

Зміни спровокувало рішення Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) про істотне збільшення розміру щомісячних відрахувань СК до Фонду захисту потерпі

лих, яке було затверджено Нацкомфінпослуг 14 грудня і набуло сили з 1 січня 2018 року.

Після введення цього додаткового гарантійного внеску страхування автоцивілки на попередніх умовах стало для багатьох компаній збитковим. Перегляд тарифної політики вже спровокував перетікання агентів і клієнтів від однієї компанії до іншої.

І це лише початок: процес переділу клієнтів триватиме протягом усього нинішнього року – до завершення термінів дії укладених раніше полісів. Чи спровокує це втрату платоспроможності цілою низкою компаній – розбирався Mind.

Чи впливає держава на вартість ОСАЦВ?

Вартість полісів "автоцивілки" встановлюють страхові компанії самостійно, але в межах коефіцієнтів, затверджених Держфінпослуг і Нацкомісією з регулювання ринків фінансових послуг. Наприклад, для зареєстрованого в Києві авто з об'ємом двигуна від 1610 до 2000 куб. см, який не використовується в комерційних цілях, і за умови, що власник має водійський стаж понад три роки, вартість річного поліса ОСАЦВ, згідно з даними МТСБУ, може становити від 886 до 1733 грн.

Наскільки подорожчали поліси ОСАЦВ?

З огляду на високий рівень конкуренції в цьому сегменті, більшість страхових компаній донедавна продавали поліси ОСАЦВ за ціною, близькою до мінімальної. Однак з осені цього року багато СК почали планомірно збільшувати вартість полісів автоцивілки, пояснюючи це збитковістю даного виду страхування. Наприклад, компанія «Уніка» підняла ціну поліса за типом B1 (для авто з об'ємом двигуна до 1600 куб. см. – Mind) з 1296 до 1426 грн, а польська ПЗУ – з 1296 до 1425 грн.

Для зареєстрованого в Києві автомобіля з об'ємом двигуна до 1600 куб. см компанія «Оранта» з нового року підвищила вартість поліса ОСАЦВ з 1296 до 1392 грн. «Українська пожежно-страхова компанія» підняла тарифи для типу страховки B1 з 1296 до 1444 грн (при франшизі в 1000 грн) або з 1425 до 1520 грн при нульовій франшизі. І польська ПЗУ вже повідомила своїх партнерів про два етапи підвищення цін: з 8 лютого і з початку квітня.

Витрати українців на покупку полісів автоцивілки можуть зрости у середньому на 20%.

До того ж поширеною практикою стала відмова компаній надавати знижку за безаварійне водіння (бонус-малус, до -20%). Усе частіше СК включають у поліс франшизу до 1000–2000 грн за майном. А якщо клієнт наполягає на нульовій франшизі – встановлюють вищий тариф.

Яка причина підвищення тарифів?

Представники страхового бізнесу скаржаться на збитковість цього виду страхування. Адже протягом останніх років розмір виплат постраждалим постійно зростав через девальвацію гривні, тоді як вартість полісів практично не змінювалася.

Утім, головною причиною останнього підняття цін у багатьох СК називають рішення МТСБУ, яке в середині грудня за допомогою затвердження «Положення про порядок формування і використання додаткових гарантійних внесків у централізований страховий резервний Фонд захисту потерпілих» збільшило розмір відрахувань компаній до Фонду захисту потерпілих з 3 до 14% від зборів за цим видом страхування. Це, як стверджують страховики, набагато збільшило збитковість ряду компаній за цим видом страхування, а то й повністю нівелювало прибуток від цієї діяльності, зробивши безглуздою роботу в сегменті автоцивілки на колишніх фінансових умовах.

Законодавство передбачає, що агентська винагорода при продажі поліса ОСАЦВ не зможе перевищувати 20% від страхової премії. Однак в реальності багато компаній платили своїм агентам до 40–50%, що було обумовлено жорсткою конкуренцією в сегменті

Директор компанії «НОРТ Консалтинг» Анна Стрикун, яка багато років пропрацювала у сфері страхування, розповіла Mind, що перед керівниками більшості компаній акціонери ставили завдання: швидко розгорнути мережу філій і наростити клієнтську базу. У результаті їхні менеджери погналися за валом, почали демпінгувати і пропонувати агентам «захмарну» комісію. «Згодом хтось схаменувся і поетапно диверсифікував портфель за рахунок розвитку інших видів страхування, хтось взагалі пішов з сегмента ОСАЦВ через збитковість цього виду. А хтось «загрався» в автоцивілку і став заручником ситуації», – пояснює Стрикун.

Після розрахунків з агентами, виплат постраждалим у ДТП і витрат на покриття операційної діяльності багато компаній заробляли на продажі ОСАЦВ не більше 10–15% від зборів. Тепер же збільшення відрахувань до МТСБУ звело їхній заробіток до нуля, а то й довело до збитків. І підвищення тарифів не компенсувало ці втрати. Тому багато страховиків змушені знижувати розмір комісійної винагороди за ОСАЦВ як мінімум на чверть. Тобто якщо у 2017 році незалежний агент міг розраховувати на 40% від страхових премій, то зараз він отримає не більше 30%.

«Упевнена, що розмір комісії падатиме й надалі, і з часом знизиться до законодавчо встановленого максимуму в 20%, – вважає голова правління ПрАТ «Європейський страховий альянс» Марина Воронянська. – Сподіваємося, коли абсолютно всі компанії – члени МТСБУ приєднаються до Угоди з прямого врегулювання збитків і відбудеться запуск електронного поліса, проблема підвищених комісійних і нечесної гри на ринку ОСАЦВ вирішиться сама собою».

Якими будуть наслідки цих змін?

Представники СК впевнені, що протягом усього нинішнього року – до завершення термінів дії придбаних у 2017-му полісів ОСАЦВ – ринок буде лихоманити через постійне перетікання агентів і клієнтів з однієї компанії в іншу.

Марина Воронянська також вважає, що рішення МТСБУ може спровокувати втрату платоспроможності компаній, що ведуть необдуману цінову політику і пропонують занадто високу комісійну винагороду. «У зоні ризику опинилося до 10 страхових компаній», – вважає вона.

Ще песимістичніший прогноз озвучив голова правління СК «Українська страхова група» Павло Нельга. На його думку, протягом найближчих двох років ринок покинуть близько половини членів Моторного бюро (загалом їх 54 компанії).

«Збільшення відрахувань до Фонду захисту потерпілих є проблемою для страховиків, які мають недостатній капітал і у кого основний портфель – ОСАЦВ. Такі компанії часто працюють «з коліс», виплачуючи по збитках у ДТП за рахунок продажу нових полісів. Зараз вони будуть змушені підняти тарифи і скоротити розмір комісійної винагороди, що спровокує різкий відтік агентів і клієнтів, а значить, і фінансових надходжень. А це може стати причиною втрати платоспроможності компанії та її виходу з ринку», – резюмує Нельга.