18 червня 1583 року було зафіксовано перший у світі задокументований випадок страхування життя.
Перший зареєстрований поліс страхування життя — скоріше парі, ніж поліс – було продано на Королівській біржі в Лондоні. Застрахований: Вільям Гіббонс, солівник (консервував м’ясо та рибу). Власник поліса: Річард Мартін, громадянин і олдермен (віцемер) Лондона. Страхова компанія (якщо це можна так назвати): Тринадцять лондонських купців.
Домовленість полягала в тому, що за одноразову «премію» у розмірі 30 фунтів стерлінгів Мартін отримав письмову обіцянку («поліс»), що якщо Гіббонс помре протягом одного року, Мартін отримає допомогу (виплату) у розмірі 400 фунтів. Подейкують, що текст першого в історії договору страхування життя закінчувався словами: «Дай Бог Вільяму Гіббонсу здоров’я і довгого життя!»
Однак Гіббонс помер незадовго до кінця року (невідомо, з якої причини). Виплачувати обіцяні гроші купці відмовилися. «Рік — це 12 місячних місяців по 28 днів кожен», — стверджували вони. – Гібонс помер відразу після закінчення місячного року», – пояснювали купці. Мартін подав до суду, який визнав правоту страхувальника і присудив купцям заплатити.
Ця історія описана в журналі “Аннали Американської академії політичних і соціальних наук” (том. 26, Страхування, вересень 1905).
Завдяки історикам відомо, що до кінця 16 століття в Лондоні страхування життя широко використовувалося для забезпечення фінансової безпеки утриманців купців і комерсантів у разі їхньої передчасної смерті.
Варто зазначити, що найперші поліси страхування життя суттєво відрізнялися від сучасних. Вони були більше схожі на форму азартних ігор або форму взаємодопомоги, коли група людей об’єднувала свої гроші разом, щоб заплатити в разі смерті одного з них. Більш сучасні форми страхування життя почали з’являтися лише в наступні століття, з індустріалізацією та комерціалізацією галузі.
