Понад 90% бізнесу не мають страхового покриття воєнних ризиків

Страхового покриття воєнних ризиків не мають 94% бізнесу, з яких 51% не можуть знайти, 49% – наявного недостатньо, для 43% занадто дорого, свідчать результати інтерактивного опитування учасників круглого столу “Страхування воєнних ризиків в Україні: від викликів до системних рішень”, організованого Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА).

78% представників бізнесу вважають, що механізм перших збитків допоможе зберегти операційну діяльність. Половина учасників опитування вважають, що страхове покриття воєнних ризиків повинно становити $10 млн, ще 44% – $20 млн і більше. Щодо ціни входу, то 48% опитаного бізнесу підтримують диференційований тариф залежно від об’єкта, тимчасом як 35% готові платити 2% від активів, 29% – 1%.

Джерелом фінансування, на думку 79% опитаних представників бізнесу, мають бути російські активи, що, як зазначається, цілком зрозуміло, бо платити має той, хто руйнує. При цьому 53% – за внески самого бізнесу, який отримує покриття. Десь половина бізнесу готова розглядати бюджетне джерело.

“Приватний страховий ринок такі збитки не потягне – і це не докір страховикам, а математика. Коли за одну ніч страждають 17 компаній на одній локації, а той самий об’єкт горить тричі за квартал, жодна комерційна модель не збере достатню премію. Потрібен державний механізм із чіткими правилами виплат”, – зазначається в повідомленні.

При цьому наголошується, що на добровільних внесках система не запрацює.

“Добровільне катастрофічне страхування ніде у світі не досягло масового покриття. Світовий банк фіксує: добровільні катастрофічні схеми без стимулів чи автоматичного включення дають обмежене охоплення – покриття купують тоді, коли воно обов’язкове або прив’язане до кредиту, оренди чи ліцензії. Інакше в систему заходять лише ті, хто вже під ударом, і вона розвалюється від адверсної селекції”, – написала Савченко, передаючи думки, які звучали на круглому столі.

При цьому зазначається, що обов’язковість можна вводити поетапно, за секторами, через зрозумілі стимули, “але вводити треба”, вважають експерти.